Вторник, Октябрь 16, 2018

Поиск на сайте

НАУКОВИЙ ШЛЯХ ДОВЖИНОЮ В ТРИДЦЯТЬ РОКІЕ

Південний філіал Інституту сільськогосподарської мікробіоло УААН, смт. Гвардійське, Автономна Республіка Крим

НАУКОВИЙ ШЛЯХ ДОВЖИНОЮ В ТРИДЦЯТЬ РОКІЕ
Південному філіалу Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН виповнюється тридцять років від дня його заснування.
1 червня 1968 року, згідно з наказами №105 Міністерства сільського господарства СРСР та №27 Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В.І.Леніна від 6 травня 1968 року, на базі Нікітського державного ботанічного саду розпочав свою діяльність опорний пункт Всесоюзного науково-дослідного інституту сільськогосподарської мікробіології (ВНДІСГМ). Метою його створення було розширення і поглиблення мікробіологічних досліджень в різних грунтово-кліматичних умовах, спрямованих на більш широке використання мікроорганізмів у сільському господарстві.
Наукова робота велась відповідно до плану інституту і охоплювала широкий спектр проблем. Одним з основних напрямів був захист рослин. Ця робота включала пошук спонтанної епізоотії серед шкідливих комах у Краснодарському краї, Кримській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській і Кіровоградській областях. В результаті цього з трупів та хворих комах були виділені штами мікроорганізмів, які в подальшому стали основою препарату бітоксибациліну. Крім того, було вивчено умови найбільш раціонального та ефективного застосування бактеріальних препаратів проти гризунів у польових умовах, зокрема, доведено ефективність зернової форми препарату – бактороденциду.
З 1977 року опорний пункт отримав статус Відділу ґрунтової мікробіології Південної зони СРСР при Всесоюзному науково-дослідному інституті сільськогосподарської мікробіології. Відбудова нової бази і забезпечення її новітнім обладнанням (переважно чеського виробництва) та зміцнення науковими кадрами сприяли якісному веденню наукових досліджень.
Працюючи за скоординованими науковими програмами Всесоюзного науково-дослідного інституту сільськогосподарської мікробіології, а з 1992 року Української академії аграрних наук, науковці філіалу внесли свій посильний вклад у розробку ряду фундаментальних питань в галузі ґрунтової мікробіології, біологічної фіксації молекулярного азоту, мікробіологічних методів захисту рослин.
Багаторічні систематичні дослідження біодинаміки грунтів Півдня України, кількісного і якісного складу та активності в них фунтової мікрофлори лягли в основу розробки шляхів та способів керування мікробіологічними процесами з метою збереження і підвищення родючості грунтів.
У філіалі проводились дослідження по виділенню і застосуванню фізіологічно активних речовин рослинного та мікробного походження для підвищення врожаїв, боротьби зі шкідниками, хворобами сільськогосподарських культур і бур\’янами. Для цього було розроблено раціональний метод конденсації летких фітонцидів з різних рослинних об\’єктів.
Важливим є вклад співробітників філіалу в дослідження впливу ґрунтової мікрофлори на фосфорне живлення рослин. Виділено та ідентифіковано вільно-живучі бактерії та ендомікоризні гриби, здатні до активного розчинення важкодоступних для рослин фосфатів кальцію, розкладу органічних сполук фосфору.
Найбільшу частку у дослідженнях зайняли розробки теоретичних основ і практичних прийомів використання біологічного азоту в сільському господарстві. Виділено активні штами бульбочкових бактерій для люцерни, нуту, сої. Проведена селекційна робота по створенню покращених популяцій сої та люцерни з високою азотфіксуючою активністю. Розроблено новий ефективний препарат азотфіксуючих бульбочкових бактерій під сою на вермикулітному субстраті. Застосування біопрепарату під бобові культури підвищує врожай на 10-20% і вміст білка на 1-3%.
Велика робота проведена в напрямку асоціативної азотфіксації. Досліджено аспекти екології та фізіолого-біохімічні і молекулярно-генетичні особливості мікроорганізмів, здатних фіксувати азот в ризосфері злакових та інших небобових культур і вільноживучих азотфіксаторів. Виділено активні штами азотфіксуючих мікроорганізмів для рису, пшениці, ячменю і розроблено препарати ризоагрин га ризоентерин. Біопрепарати схожі за властивостями. Вони забезпечують рослини азотом, сприяють рост і якості врожаю зернових: озимої та ярої пшениці на 3-7 ц/га, озимого та ярого ячменю – на 4-5, рису – на 4-9 ц/га. Пригнічують розвиток фітопатогенних грибів. Ефективність цих препаратів встановлена в різних грунтово-кліматичних зонах різних областей України та Автономної Республіки Крим, Росії, Білорусі, Молдови та Казахстану. Польові дослідження проводились за схемами міжнародної програми \»Їнтербіоазот-2000\».
Розроблена технологія одержання гельної та вермикулітних форм препаратів нових азотфіксуючих бактерій комплексної дії.
В результаті кропіткої та довготривалої роботи по виділенню штамів кристалоіенних бацил з високою ентомоцидною активністю створена колекція високоактивних штамів по дії на золотогузку, кільчатого шовкопряда, плодову міль, американського білою метелика, колорадського жука, а також з ларвицидною дією до кровососних комах. Встановлена висока ефективність бітоксибациліну для широкого кола шкідливих комах. Продовжуються дослідження по розробці на основі бактерій групи турингіснзис лабораторних га виробничих регламентів для одержання різних препаративних форм бітоксибациліну, зокрема рідкої та пастоподібної, як менш енергомістких, економічних у виробництві та ефективних у застосуванні для захисту посівів картоплі проти личинок колорадського жука.
Зібраний матеріал використано для розробки елементів біологічного землеробства, над чим успішно працював Володимир Пилипович Патика, який майже двадцять років керував філіалом. Було показано, що грунтово-кліматичні умови Півдня України у поєднанні зі зрошенням гарантують високі врожаї всіх культур. Однак умови водозабезпечення рослин негативно впливають на якість продукції і родючість грунту при незбалансованому поживному режимі. Тому при зрошенні велику увагу слід приділяти застосуванню мінеральних добрив, особливо азотних. При вирощуванні сільськогосподарських культур до 50% усієї затраченої енергії припадає на використання азотних добрив, тож для їх збереження вкрай необхідно вводити в сівозміну бобові та злакові культури.
В. П. Патика продовжив кращі традиції українських мікробіологів Л.І.Рубенчика, В.І.Білай, О.О.Берестецького, К.І.Андреюк та інших, пов\’язані зі збереженням, зміцненням і розвитком української школи мікробіологів. Під його керівництвом виконали і захистили кандидатські дисертації багато співробітників філіалу.
Сьогодні наукову частину філіалу представляють двадцять сім співробітників, з них дев\’ять кандидатів наук і один доктор біологічних наук. Дві докторські та дві кандидатські дисертації готуються на базі філіалу.
Слід згадати, що першими співробітниками опорного пункту були Стусь А.А., Стусь З.А., Чеверда М.Г., Чехова А.Е., Шабаев Ю. Завідував опорним пунктом Самошкін Віктор Іванович.
Плідно працюють і сьогодні мікробіологи, досвід та праці яких стали науковим надбанням філіалу. Це В.П.Патика, М.К.Шерстобоєв, М.З.Толкачов, О.В.Шерстобоєва. Багаторічну працю присвятили філіалу Л.М.Кузнецова, О.Ю.Бутвіна, Л.Ю.Ерітчина, лаборанти Забєліна М.М., Шавиро КЛ.
Нині перед науковим колективом філіалу стоять завдання:
-вивчення активних штамів азотфіксуючих, фосфат-мобілізуючих та ентомопатогенних бактерій;
-розробка нових та вдосконалення існуючих технологій виробництва і застосування препаратів азотфісуючих, фосфатмобілізуючих, ентомопатогенних бактерій;
-вивчення можливостей асоціативної та симбіотичної азотфіксації в сучасних сівозмінах у рамках програми \»Родючість грунтів\».
І колектив філіалу, який має багатий досвід, здатний виконати відповідальні завдання.

Т.М.Мельничук

Добавить комментарий

Пожалуйста войдите в систему для отправки комментария.

 

Октябрь 2009
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Сен   Ноя »
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  

Крымское телевидение

http://itv.in.ua

Последние обновленные